Маріанна Бровченко
завідувач відділення фізичної та реабілітаційної медицини КНП «Київська міська клінічна лікарня № 18», кандидат медичних наук, магістр з адміністративного менеджменту, доцент кафедри реабілітаційної медицини, фізичної терапії та спортивної медицини Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика.
Юлія Чумак
лікар фізичної та реабілітаційної медицини, кандидат медичних наук, асистент кафедри реабілітаційної медицини, фізичної терапії та спортивної медицини Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика
В умовах реформування системи охорони здоров’я в Україні керівники медичних закладів щодня шукають шляхи стабілізації та покращення фінансового стану установи. Водночас у гонитві за ресурсами часто бракує системного бачення й довгострокової стратегії розвитку. Нерідко адміністрація обирає шлях укладання максимальної кількості контрактів з НСЗУ або зосереджується на фінансово привабливих пакетах медичних послуг. Одними з таких, безумовно, є пакети «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в стаціонарних умовах» і «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах», які забезпечують стабільне фінансування. Проте укладання контракту саме по собі не гарантує успіху. Навпаки — без належної організаційної структури, ефективної роботи мультидисциплінарної команди та внутрішніх механізмів контролю якості потенціал пакета залишається нереалізованим. Сучасна реабілітаційна допомога — це не просто набір процедур чи технічних засобів. Це високоспеціалізована, командно-орієнтована робота, що потребує злагодженої взаємодії фахівців різного профілю.
Однак на практиці спектр клінічних завдань, з якими щодня стикається мультидисциплінарна команда, може виявитися надто складним, особливо для молодого, щойно сформованого колективу. Мозаїчність діагнозів, супутня патологія, когнітивні порушення, психоемоційна нестабільність, а найголовніше — наслідки бойових травм — нерідко стають серйозним викликом навіть для досвідчених фахівців. Саме тому одним із ключових чинників успішного функціонування закладу є не лише наявність мультидисциплінарної команди, а й комбінація зусиль різних підрозділів установи.
Наведемо приклад. Одним із найбільш поширених і складних викликів у гострому та післягострому реабілітаційних періодах є больовий синдром. Він суттєво знижує функціональні результати, обмежує рухову активність, погіршує психоемоційний стан пацієнта й ускладнює взаємодію з медичним персоналом. Задля забезпечення хорошого результату знеболення пацієнта ми створили службу болю. Фахівці різних спеціальностей — хірурги, травматологи, анестезіологи, неврологи, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти та клінічні психологи — працюють в одній команді. Всім відомо, що сприйняття болю — це складний процес, який включає як фізіологічні, так і психологічні фактори. Розуміння цих механізмів є важливим для розробки ефективних методів лікування болю. І велике значення тут має швидкість реагування. Чим швидше вдається здолати біль, тим кращим буде результат лікування та відновлення. У нашому закладі ця модель реалізується поетапно: оцінка болю за шкалою ВАШ з перших хвилин госпіталізації; залучення фахівців служби болю; інтеграція з мультидисциплінарною командою. Особливу увагу ми приділяємо використанню сучасних технологій. Системи IVS3, IVS4 та VR-технології дозволяють покращити результат без медикаментозного навантаження. Це забезпечує результативний контроль болю та прискорює реабілітацію. Вперше в Києві у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини КНП «Київська міська клінічна лікарня № 18» впроваджено методику з використанням системи IVS (Intensive Visual Simulation) компанії Dessintey (Франція). Ця технологія створює реалістичну ілюзію руху кінцівки, що стимулює нейропластичність, покращує контроль рухів, зменшує спастичність, полегшує фантомний біль та біль при комплексних регіонарних больових синдромах. Системи IVS дозволяють проводити терапію в положенні сидячи, без фізичного навантаження, ідеально підходячи для пацієнтів у кріслі колісному. Це — приклад інновацій, що інтегруються в клінічну практику та створюють реальну додану вартість.
25 років досвіду: шлях розвитку реабілітаційного відділення
Реабілітаційне відділення КНП «КМКЛ № 18» було створене 25 років тому за ініціативи кількох ентузіастів. Поштовхом став візит професора Оксфордського університету Удо Кишки, який поділився знаннями та методологією доказової медицини. З того часу фахівці відділення неухильно дотримуються мультидисциплінарного підходу та принципів моторного навчання.
Заклад, що успішно лікує складні або резистентні випадки, формує довіру серед пацієнтів і колег. Репутація «команди експертів» автоматично підвищує цінність послуг, які надаються, і дозволяє залучати більше пацієнтів. Звичайно, складні випадки мають вищу тарифікацію в межах пакетів НСЗУ. Розширення спектру високоспеціалізованих послуг дозволяє закладу конкурувати за обсяги фінансування.
Використання сучасного обладнання — це показник технологічної зрілості закладу. Інновації дозволяють зменшити тривалість лікування, оптимізувати навантаження на персонал і підвищити результативність. Навчання команди, участь у дослідженнях, стажування за кордоном — це нематеріальні активи, що підвищують внутрішню цінність закладу. Такий колектив стає основою для експертних висновків, участі у національних робочих групах, формуванні клінічних протоколів.
Заклади, які демонструють високу якість роботи з важкими пацієнтами, частіше залучаються до грантів і обміну досвідом. Це розширює ресурсну базу та дозволяє формувати конкурентну перевагу як у межах країни, так і за кордоном.
Література:
1. Ojardias, É., Adham, A., Bessaguet, H., Phaner, V., Rimaud, D., & Giraux, P. (2024). Efficacy of a new video observational training method (intensive visual simulation) for motor recovery in the upper limb in subacute stroke: a feasibility and proofofconcept study. Journal of Rehabilitation Medicine, 56, jrm36119. https://doi.org/10.2340/jrm.v56.36119
2. Smith, J., et al. (2025). Telehealth virtual reality intervention reduces chronic pain in a 5week crossover trial. NPJ Digital Medicine.
3. Mikhno, I., Koval, V., & Ternavskyi, A. (2020). Strategic management of healthcare institution development of the national medical services market. Access Journal: Access to Science, Business, Innovation in Digital Economy, 1(2), 157–170. https://doi.org/10.46656/access.2020.1.2(7)
4. Effects of multidisciplinary teamwork in nonhospital settings on healthcare and patients with chronic conditions: a systematic review and metaanalysis. (2023). BMC Primary Care, 26, 110. https://doi.org/10.1186/s12875-025-02814-0
5. Epstein, N. E. (2014). Multidisciplinary inhospital teams improve patient outcomes: A review. World Neurosurgery. PMC4173201.
6. Overcoming challenges to teamwork in healthcare. (2021). Frontiers in Communication. https://doi.org/10.3389/fcomm.2021.606445